У 2024 році «Наш вибір» опублікував сотні текстів. Ми слідкували за політичними змінами як у Польщі, так і в Україні, та за тим, як ці зміни впливають на польсько-українські стосунки. Ми розповідали історії українців, для яких Польща стала другим домом, та про волонтерські ініціативи, що їм допомагають. Ми опублікували не один десяток інтерв’ю з польськими та українськими активістами, громадськими діячами, представниками культури. На нашому порталі можна знайти десятки матеріалів про те, як адаптуватися до життя у Польщі: де знайти допомогу та підтримку, як підготувати необхідні документи, як записати дитину до школи або дитячого садка, а також – як краще пізнати і зрозуміти країну, що гостинно прийняла мільйони українців: її традиції, культуру та особливості.
Ми пропонуємо ще раз переглянути найкращі (на нашу думку) тексти «Нашого вибору» за рік, що минає, і пригадати, чим запам’ятається нам 2024 рік.
Політика, суспільство і польсько-українські відносини
Чи посилить Україну план перемоги?
Загострення ситуації на фронті змушує як Київ, так і його партнерів шукати варіанти посилення підтримки України. 16 жовтня 2024 року Володимир Зеленський у Верховній Раді України представив план перемоги. Український президент підкреслив, що план перемоги означає «посилення наших позицій, і він залежить від партнерів, а не від Росії, адже Путін не шукає чесного миру». Пьотр Андрусечко пояснює, що включає план перемоги та чому він викликав обурення, зокрема, серед польських коментаторів.
Побудова партнерських відносин між Польщею та Україною. Що стоїть цьому на заваді?
2024 рік у польсько-українських відносинах був непростим. Хоч Польща і надалі продовжує підтримувати Україну у війні, яку розпочала Росія, та з 2023 року з’явилось чимало проблем у двосторонніх відносинах, які накладали і продовжують накладати тінь на цю підтримку. Запроваджене Польщею ембарго на українську сільгосппродукцію, блокада кордону, зволікання з підписанням «безпекової угоди» та політичні ультиматуми на історичні теми не сповнюють оптимізмом щодо побудови партнерських стосунків між обома країнами. Більше про це – у колонці Ольги Попович.
Туризм воєнного часу. Подорож із Баварії до Харкова на пожежній машині, яку веде українська волонтерка з Варшави
Наприкінці жовтня 2024 року журналістка Катерина Прищепа супроводжувала координаторку українських волонтерських ініціатив у Варшаві Анастасію Левдик в дорозі із Баварії до Харкова. Анастасія переганяла до України пожежну машину, яку для пожежної станції у Богодухівському районі на Харківщині придбав німецький благодійний фонд Athletes for Ukraine. Більше про це – у репортажі Катерини Прищепи.
«Ми розглядаємо можливість, щоб українці, які живуть у Польщі, могли взяти до себе на виховання дітей, евакуйованих за кордон»: розмова з заступником Міністра соціальної політики України Назаром Танасишиним
За даними Міністерства соціальної політики України, за період з 24 лютого 2022 року до 1 січня 2024 року за кордон було евакуйовано 3216 дітей, позбавлених батьківського піклування. На початок цього року 2194 з них і надалі перебуває в евакуації. Перше місце серед країн за кількістю евакуйованих дітей займає Польща – там, станом на 1 січня 2024 року, перебувало 1113 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Наразі право усиновити дитину, яка перебуває за кордоном, мають лише громадяни України, що проживають на підконтрольних українських територіях. Однак зараз Мінсоцполітики України працює над тим, щоб розширити перелік осіб-кандидатів в усиновлювачі та дозволити українцям за кордоном брати на виховання дітей, евакуйованих з інтернатів через повномасштабну російську агресію. За результатами польсько-українських міжурядових консультацій, що проходили у Варшаві 28 березня 2024 року, міністри соціальної політики України та Польщі домовились спільно шукати українські родини, які проживають у Польщі, та зможуть взяти на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Про евакуацію за кордон українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, умови їхнього проживання в нових закладах опіки, а також про можливості усиновлення – у розмові з Катериною Прищепою розповідає Назар Танасишин, заступник Міністра соціальної політики України.
Множинне громадянство: критика, переваги та ризики
17 грудня Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт, що передбачає введення інституту множинного громадянства. Парламентарі пропонують змінити чинну в Україні норму, яка забороняє мати поряд з громадянством України, громадянства інших держав. Законопроєкт традиційно підтримала українська діаспора, яка багато років звертається до уряду з подібними ідеями. Натомість частина депутатів та юристів виступають проти законопроєкту та вбачають у ньому загрозу національній безпеці України. Анастасія Верховецька розібралась, що передбачає законопроєкт про запровадження множинного громадянства, які він має переваги та які несе ризики.
Росія проводить у Польщі дезінформаційну операцію з метою поширити серед населення страх щодо українських біженців
На початку липня видання The Insider та Der Spiegel опублікували розслідування, щодо кампанії дезінформації, яку Росія проводить у США та країнах Європи, зокрема, у Польщі. Основою розслідування стали документи Служби зовнішньої розвідки РФ, де описано яким чином та які саме наративи Росія розповсюджує серед європейців та американців. Головною метою операції з кодовою назвою «Кайло», є підрив довіри до України, поширення серед місцевого населення страху щодо українських біженців та мігрантів, та загалом дестабілізація внутрішньополітичної ситуації в країнах Європи та в США. Розповідаємо про це більше
Заступник міністра енергетики України Микола Колісник про втрати від російських бомбардувань та співпрацю з Польщею
22 березня 2024 року росіяни здійснили наймасштабнішу атаку на українську енергетику з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Була атакована теплова і гідрогенерація, підстанції, лінії електропередач, сховища природного газу по всій країні. Наразі удари по енергетичній системі продовжуються. В результаті атак, за оцінками експертів, Україна втратила щонайменше 50% потужностей енергогенерації. Харків – друге за величиною місто України – вже кілька тижнів не має регулярного електропостачання. Перебої з електропостачанням були також в Одесі та в районах кількох областей близьких до лінії бойових дій. Про шляхи подолання наслідків обстрілів та про те, що можна зробити, щоб гарантувати роботу енергосистеми України, про наслідки блокади на кордоні для імпорту палива з Польщі та про перспективи українсько-польської співпраці у сфері енергетики – у розмові Катерини Прищепи з заступником міністра енергетики України Миколою Колісником.
Що, на думку польських фермерів, не так з українським зерном?
Взимку 2024 року у Польщі тривав загальнопольський страйк фермерів, під час якого страйкарі блокували дороги та важливі транспортні вузли й, зокрема, прикордонні пункти пропуску з Україною, а також вдавалися до протизаконних дій та висипання з вантажівок та вагонів українського зерна. Однією з вимог протестувальників є відмова від імпорту сільськогосподарської продукції з України та скасування угоди між ЄС та Україною про безмитну торгівлю. Українське зерно вже не вперше за два роки повномасштабної російської агресії на Україну стає каменем спотикання в українсько-польських відносинах. Про претензії страйкарів до українського зерна, а також про роль медіа у розпалюванні кризи розповідає Катерина Прищепа.
Більше про російську пропаганду і блокування кордону можна прочитати також у тексті Пьотра Андрусечка «Блокада кордону у серпанку дезінформації».
Що відбувається з польськими медіа?
Наприкінці 2023 року в польських медіа активно дискутували про те, які зміни торкнуться функціонування суспільних медіа. Телебачення, газети та Інтернет-новини, які підтримують новий уряд, сформований після парламентських виборів у жовтні минулого року, схвально відгукувались про його дії в стосунку до суспільного мовника, а саме групи каналів телебачення TVP та радіомовлення Polskie Radio. Одночасно медіа, прихильні до колишньої влади на чолі з партією Право і Справедливість (ПіС), різко засуджували ці дії. В перших тижнях 2024 року мешканці Варшави могли бачити достатньо масові протести прибічників попередньої влади, під гаслами, що вживали вираз «наступ на свободу слова». Чи дійсно новий уряд припустився такого наступу? – пояснює Наталія Рябінська.
Інтерв’ю із заступником міністра економіки Ігорем Безкаравайним про розбудову системи розмінування в Україні
Від 2014 року та початку повномасштабної російсько-української війни в Україні постало питання про розмінування територій та систему поводження з вибуховими предметами. Сьогодні, після 2,5 років інтенсивного російського вторгнення, Україна створює систему масштабного гуманітарного розмінування, для якої зараз у світі не існує зразків. Про те, хто відповідальний за розмінування, про роботу операторів, а також допомогу від міжнародних партнерів – говорила з заступником міністра економіки Ігорем Безкаравайним Катерина Прищепа.
Квір в одній із найбільш католицьких держав Європи: стимул чи запобіжник?
У Польщі квір-ідентичність у контексті католицизму відображає складну суміш особистих та релігійних переконань. Зокрема через те, що саме католицька віра відіграє центральну роль у польській національній ідентичності, що відображено в низці політичних та соціальних процесів у країні. Стереотипом є те, що католицизм ускладнює присутність і діяльність ЛГБТК+ руху у Польщі, що є великим викликом для квір-осіб. Втім, чи так є насправді? Яким є звʼязок католицизму та квіру у Польщі? – про це у тексті Артура Колдомасова.
Чи буде Зеленський президентом після війни?
Попри війну тема виборів в Україні час від часу з’являється в українському (й не тільки) інформаційному просторі. Слід пам’ятати, що після повномасштабної російської агресії парламентські політичні сили досягли консенсусу. Його ключове положення звучить так: поки триває війна, вибори неможливі. Втім, попри згаданий політичний консенсус, на полях дискусій дехто також ставить запитання: що робити з виборами, якщо війна триватиме довго? Чи є шанси у Володимира Зеленського залишитись на посаді президента України після завершення війни – у колонці Пьотра Андрусечко.
Освіта в Польщі
Наслідки введення шкільного обовʼязку для українських дітей у Польщі
До 1 вересня 2024 року українські учні-втікачі від війни могли долучитись до польської системи, продовжити онлайн-навчання в Україні або ж відвідувати українські школи у Польщі. Натомість з початком нового навчального року для таких учнів було введено шкільний обовʼязок. На практиці це означає обовʼязкове відвідування дітьми з України виключно польських шкіл. За невиконання обовʼязку батькам загрожує штраф, а від 1 червня 2025 року – позбавлення виплат за програмою «Родина 800+». Як це рішення вплинуло на українських учнів, які виклики та проблеми для них створило, а також про доступність міжкультурних асистентів та вивчення українознавчих предметів – у тексті Анастасії Верховецької.
Відчувають тиск і потребують більше підтримки – батьки про впровадження освітнього обов’язку
Від 1 липня 2024 року в результаті змін до спецзакону «Про допомогу громадянам України у зв’язку з війною в цій країні» для учнів з України впроваджено шкільний обов’язок. Про підготовку до школи, ставлення до оновлень, а також пов’язані з цим виклики мам, діти яких невдовзі мають розпочати навчання в польській системі освіти, запитала Анна Руссу.
Булінг у школі: поради психолога та історії українських підлітків та їхніх батьків
Булінг або цькування – це явище колективного, спланованого та повторюваного насильства над одним з членів групи, з метою виміщення агресії та самоствердження агресора. Зазвичай булінг виникає в тих групах, які зібралися разом не добровільно, як, наприклад, шкільний клас (діти, яких обʼєднує лише місце проживання або бажання батьків, щоб вони вчилися саме у цій школі) або мешканці хостела для біженців. Діти, а особливо ті з них, які переживають додатковий травматичний досвід через війну і вимушену міграцію, є найбільш вразливими до цькування, а отже потребують захисту і підтримки дорослих. Дарʼя Лобанова та Валерія Валова розбирались як зрозуміти, що відчуває ваша дитина в ситуації булінгу? Та як правильно підтримати дитину в родинному колі та поза його межами?
Більше про досвід українських підлітків та їхніх батьків у польських школах – у тексті Дарʼї Лобанової.
«Асистент будує місточок між вчителем, батьками, учнем й усім колективом школи». Міжкультурні асистентки розповідають про роботу в польських школах
Для українських дітей, які через повномасштабну війну Росії проти України були змушені покинути свої домівки, міжкультурні асистенти є важливою підтримкою на шляху інтеграції до нового середовища. Останні зміни від 1 липня 2024 року до спецзакону про допомогу громадянам України полегшили можливість працевлаштування таких спеціалістів. Хто може стати міжкультурним асистентом? Як вони допомагають українським учням і що можуть порадити батькам? Які виклики та потреби постають перед людьми такої професії? Про все це Анна Руссу запитала міжкультурних асистенток, які працюють у школах Варшави.
Іспит восьмикласника у Польщі: що це таке і які полегшення можуть мати українці?
Щороку у Польщі учні восьмих класів початкових шкіл наприкінці навчального року складають іспити з польської мови, математики та іноземної мови. Іспит восьмикласника є обов’язковими для завершення початкової школи у Польщі, а його результати (разом з оцінками атестата) впливають на те, куди піде навчатись учень після 8 класу. Водночас громадяни України з 2022 року можуть скористатися певними полегшеннями під час складання цього екзамену. Дмитро Димидюк розповідає детальніше про сам іспит, оцінювання, його значення для подальшого навчання учнів та як скористатися полегшеннями під час складання.
Як записати дитину до ясел, дитячого садка чи підготовчого класу у Польщі?
Щороку навесні та на початку літа у Польщі тривають записи до державних дошкільних закладів освіти: ясел, дитячих садків та підготовчих (нульових) класів. Українські діти приймаються до навчальних закладів на таких самих умовах, як і діти польських громадян, а навчання є безплатними для усіх. На відміну від однорічної дошкільної підготовки у дитячому садку чи у нульовому класі початкової школи, куди має ходити кожна дитина, якій виповниться 6 років, дошкільна підготовка дітей у яслах і дитячих садках не є обов’язковою. Дмитро Димидюк пояснює, як працює процедура запису дитини до державних дошкільних закладів, які терміни подачі заявок і що таке нульовий клас.
Як підтвердити українські документи про освіту в Польщі: апостиль, визнання та нострифікація диплома
При вступі до закладу вищої освіти у Польщі, або при пошуку роботи за спеціальністю, багато українців зустрічаються з вимогою надати документи, що підтверджують раніше здобутий диплом в Україні. Залежно від ситуації, таким документом може бути апостиль, довідка про визнання диплома або його нострифікація. Розповідаємо, кому потрібно робити нострифікацію, а для кого вистачить лише апостилю, а також де та як підтвердити українські документи про освіту.
Державний іспит з польської мови як іноземної: хто, коли, де та як може його скласти?
Однією з вимог під час вступу до університету або працевлаштування у Польщі може бути підтвердження знань польської мови. Документом, що засвідчує рівень володіння мовою, є державний сертифікат з польської мови. Його можна отримати на підставі закінченої освіти у Польщі, або склавши державний іспит. Розповідаємо більше про державний іспит з польської: де та коли його скласти, як зареєструватись та як підготуватись.
Легалізація у Польщі
«Питання освіти та покращення умов праці для українців – ключові». Інтервʼю з віцеміністром Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мачєєм Дущиком
У 2024 році польський уряд активно працював над міграційною стратегією Польщі на 2025-2030 рік. Паралельно з цим тривали також роботи щодо змін до закону про іноземців та до спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні.
Про досягнення та проблеми міграційної політики Польщі в останні роки, про плани щодо запровадження електронної карти перебування, роботу воєводських управлінь у справах іноземців, покращення умов праці для працівників з України і розвʼязання питання освіти дітей іноземців, а також про ставлення до мобілізації українців з-за кордону – Олена Бабакова говорила з Мачєєм Дущиком, віцеміністром Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, відповідальним за міжнародні справи та питання, пов’язані з міграцією.
Сплата податків у Польщі. Як подати податкову декларацію PIT-37 та чому це важливо?
Щороку до кінця квітня в Польщі триває період складання податкових декларацій на дохід для фізичних осіб (PIT) за минулий рік. Обовʼязок декларування своїх доходів стосується також іноземців, які офіційно працевлаштовані у Польщі та сплачують тут податки. Розповідаємо про те, як подати декларацію, що таке PIT-11 та PIT-37, хто і як може повернути повністю або частково податок на дохід, що таке «благодійні 1,5% податку», а також що буде, якщо не скласти декларації.
«З картою перебування, але без PESEL UKR людина втрачає право на допомогу від держави»: розмова з в.о. координаторки відділу поселень Українського дому у Варшаві
1 липня 2024 року набули чинності зміни до спецзакону про допомогу громадянам України. Одне з нововведень передбачало скасування програми 40+ – фінансової компенсації для приватних осіб, які надавали житло та харчування українським утікачам від війни. У зв’язку з цим багато українців, що проживали на умовах програми 40+ були вимушені шукати нове житло, зокрема, у центрах колективного розміщення. Проживання у таких пунктах є безплатним лише перші 120 днів. Далі на безплатне проживання можуть розраховувати лише окремі категорії осіб.
Тетяна Шарапова поговорила зі Світланою Маслій (яка виконує обов’язки координаторки відділу поселень в Українському домі у Варшаві) про те, якою є ситуація з пошуком житла для українських біженців і з якими проблемами вони стикаються.
«Українці повинні знати про наслідки»: спеціальна карта тимчасового перебування CUKR та інші зміни до спецзакону про допомогу громадянам України
З першого липня 2024 року набрали чинності зміни до спецзакону «Про допомогу громадянам України звʼязку з війною у цій країні». Крім продовження терміну легального перебування до 30 вересня 2025 року, нововведення передбачають, що українці зі статусом PESEL UKR зможуть отримати спеціальний дозвіл на тимчасове проживання терміном на 3 роки – так звану карту перебування CUKR. Які переваги та недоліки має карта CUKR, що відомо про процес її оформлення, а також про інші важливі зміни до спецзакону – пояснює Анастасія Верховецька.
Нострифікація українського диплома в Польщі. Покрокова інструкція
Багато українців з високою кваліфікацією, бажаючи продовжити роботу в Польщі за освітою, стикаються з вимогою підтвердження свого українського диплома. Це можна зробити двома способами: або отримавши спеціальну довідку (стосується лише дипломів виданих до 19 червня 2006 року), або зробивши нострифікацію. Процедура нострифікації не є винятковою щодо українських дипломів – це загальносвітова практика визнання іноземних документів про освіту в країні, де особа планує продовжити освіту чи працевлаштуватись. Однак поширеність процедури не робить її ані швидкою, ані легкою.
Анастасія Верховецька поспілкувалась з Анною Назаровою, вчителькою математики у Варшавській українській школі та дізналась яким на практиці є процес нострифікації.
Життя з недійсним паспортом за кордоном
У травні 2024 року набрав чинності оновлений закон України про мобілізацію і як наслідок чоловіки віком 18-60 років, які перебувають за кордоном можуть отримати консульські послуги та, зокрема, оформити закордонний паспорт тільки після оновлення військово-облікових даних та отримання відповідного документу. Нововведення супроводжувалось призупинкою прийняття заявок на оформлення нових паспортів та видачі вже готових документів. Дмитро Димидюк порозмовляв з координаторкою Центру підтримки Українського дому у Варшаві Оксаною Пестриковою про те, чи зможуть українські чоловіки у Польщі жити без дійсного закордонного паспорта та як це вплине на їхній побут.
Ми також писали про скарги на державне підприємство «Документ» та його відділи у Польщі, які перестали видавати закордонні паспорти чоловікам віком 18-60 років. Анастасія Верховецька розбиралась в чому полягає проблема, чи її збираються вирішувати та чи є для українських чоловіків призовного віку альтернатива замість закордонного паспорта.
Українці в Польщі
Олександра Жукова, організаторка Жіночого клубу у Мінську Мазовецькому: «Нашою метою було об’єднати українську та польську жіночі спільноти та створити місце, де можна отримати підтримку»
Другий рік поспіль у Мінську Мазовецькому, місті неподалік Варшави, проходять зустрічі Жіночого клубу / Klub Kobiet. У спільному просторі українки і польки можуть не тільки навчитись вʼязати чи малювати, а також, що головне, познайомитись між собою, поділитись своїм досвідом та відкрити для себе навзаєм культури Польщі й України.
Про те, як зʼявилась ідея клубу, як в цьому допоміг пережитий досвід, а також про те, що може допомогти українкам інтегруватись та самореалізуватись у Польщі, Анастасія Верховецька поговорила з організаторкою клубу українкою Олександрою Жуковою.
«Ми навчені допомагати іншим». Кримськотатарське подружжя відкрило у центрі Варшави ресторан «Широкий Дунай»
У Старому місті Варшаві у 2024 році відкрився ресторан «Широкий Дунай», власниками якого є кримськотатарське подружжя Шевкет та Аіша Юзбашеви. Заклад пропонує своїм відвідувачам традиційні польські страви, але з татарськими акцентами. Сама ж відреставрована кам’яниця, у стінах якої знаходиться ресторан, має 4 поверхи, стилізовані під різні епохи: від середньовіччя до XX сторіччя. Крім цього у закладі відбуваються різноманітні культурні заходи, зокрема зустрічі Клубу українських жінок Фонду «Український дім». Дмитро Димидюк завітав до ресторану та дізнався більше про концепцію і меню закладу, а також історію його власників.
«Я хочу зробити так, щоб глядач пережив зі мною досвід війни». Інтервʼю з режисером та актором Максимом Демським
Максим Демський – український режисер, актор, організатор культурних подій та фестивалів в Україні. Найбільше відомий як директор фестивалю сучасного мистецтва GogolFest.
Анастасія Верховецька зустрілась із режисером у Любліні, де він проживає останні пів року: опікується батьком та продовжує творчу діяльність, і поговорила з ним про переїзд до Польщі, роботу над виставою, а також про те, чому важливо розпочинати дискусію про українських чоловіків за кордоном.
Ми прагнемо дати дітям впевненість, що вони мають вплив на навколишній світ. Інтерв’ю з Єлизаветою Майоровою, координаторкою програм для дітей та молоді Українського дому у Варшаві
Майже щодня в Українському домі у Варшаві відбуваються різнопланові заняття для дітей та підлітків. На які вікові групи вони розраховані? За якими принципами відбувається набір? І що Український дім пропонує для підлітків, зокрема випускників шкіл? Альбіна Трубенкова поспілкувалась про особливості цьогорічних проєктів та пріоритетні напрямки з координаторкою програм для дітей та молоді Українського дому Єлизаветою Майоровою.
«Я вирішила ризикнути і почати власну справу»: українка відкрила у Плоцьку Центр зустрічей
Наприкінці грудня 2023 року у центрі Плоцька відкрився Центр зустрічей «Ренесанс». Це відпочинковий простір для різновікової групи осіб, де, крім приватних заходів, відбуваються майстер-класи з вишивання, швидкі побачення, гра «Мафія», а також низка інших подій. Розповідаємо про аласницю закладу – українку Тетяна Дідковська.
«Двічі депортовані»: розмова з кримською татаркою Хатідже Еміратлі
Хатідже Еміратлі – онучка кримськотатарського композитора Фікрета Саледінова – сьогодні живе у польському Бидгощі, за понад 2,5 тисячі кілометрів від рідного селища. Хатідже викладає музику, а серед її учнів – власний син, лауреат багатьох музичних конкурсів. У Польщі родина продовжує займатись музикою, а також знайомить всіх охочих з кримськотатарською культурою та історією, зокрема, через концерти та покази фільмів.
«Сьогодні український бізнес для поляків може бути як конкуренцією, так і синергією». Розмова з керівницею центру Дія.Бізнес у Варшаві Вікторією Коритнік
Вже понад два роки у Варшаві діє український центр для підприємців Дія.Бізнес, який надає широку консультаційну підтримку у питаннях відкриття «з нуля» підприємницької діяльності у Польщі чи у масштабуванні бізнесу та виходу українських компаній на польський ринок. Протягом двох років центр надав понад 15 тисяч консультацій, а його послугами скористалися такі відомі марки, як «Твій лікар», «П’яна вишня», Global Case, Task Force тощо. Усі консультації є безплатними і їх можна отримати як онлайн, так і стаціонарно.
Дмитро Димидюк порозмовляв з керівницею центру Дія.Бізнес у Варшаві Вікторією Коритнік про діяльність центру та можливості, які він надає для громадян України
Luzem: українське подружжя у Кракові вже 4 роки популяризує рух zero waste
Еліна Черкас та Ярослав Кашлюк – подружжя з України, яке вже декілька років живе у Кракові та веде тут свій бізнес. 4 роки тому українці відкрити в місті магазин «Luzem», де продають крупи, приправи, чай, солодощі, а також косметику та побутову хімію на вагу, не використовуючи пластикового одноразового пакування. У такий спосіб Еліна та Ярослав популяризують ідею zero waste, тобто максимального зменшення кількості відходів. Розповідаємо про них більше.
Культура
«Ми, митці, повинні бути соціально відповідальними». Розмова з польським музикантом та громадським діячем Томашем Сікорою
Томаш Сікора – польський музикант, композитор, культурний та громадський діяч. Протягом останніх двадцяти років активно співпрацює з українськими музикантами, письменниками та художниками. Займається промоцією української культури у Польщі. Серед найбільш відомих проєктів – музичний гурт Karbido з Юрієм Андруховичем та проєкт «РоздІлові» з Сергієм Жаданом. З початком повномасштабного вторгнення музикант активно підтримує Україну, організовує збори на дрони та гуманітарну допомогу, відвідує Україну. Завдяки його зусиллям і розголосу у Польщі було скасовано декілька концертів виконавців, що виступали у Росії.
Анастасія Верховецька говорила з Томашем Сікорою про знайомство з Україною, спільні мистецькі проєкти та сучасних польських та українських виконавців, яких варто послухати.
Антон Птушкін: «Любов до тварин – це мова людяності. У цьому фільмі я хотів показати, що українці дуже людяні»
Антон Птушкін – український журналіст, ведучий та відеоблогер. Його канал на YouTube, присвячений подорожам, має понад п’ять з половиною мільйонів підписників, хоч останнім часом відео там майже не з’являються. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Птушкін створив новий канал, який присвятив висвітлюванню російсько-української війни. Наприкінці 2024 року у польському прокаті вийшла перша документальна стрічка Антона Птушкіна «Ми, наші улюбленці та війна» – фільм про людей та їхніх домашніх улюбленців на тлі повномасштабної російської агресії. Тетяна Шарапова говорила з режисером про ідею та процес створення стрічки, про те, як обирали героїв, і які були складнощі під час зйомок.
«Повні новачки». Дорослі проблеми молодих дебютантів. Рецензія на серіал
Серіал «Повні новачки» є помітним явищем серед сучасних польських фільмів. Він доволі гучно увірвався у поле зору глядачів платформи Netflix разом із такими проєктами як «Фристайл» чи абсолютним бестселером «1670». На перший погляд, він нічого нового не відкриває, справляючи враження спокійного, затишного серіалу про літні канікули. Однак при більш пильній увазі помітно, як режисерки – Каміла Тарабура, Катажина Важеха – доволі сміливо висловлюються щодо тем сексуальності, конфлікту поколінь та репрезентації аутизму, про які в сучасному польському суспільстві не всі готові говорити. Рецензія на серіал від Максима Карповця.
Ярина Цимбал: «У всіх культурах 20-ті роки ХХ століття – це особливий період. Нарешті ми знайомимо всіх і з українськими 20-ми»
Ярина Цимбал – українська літературознавиця, дослідниця української літератури 1920-х, популяризаторка культури, авторка проєкту «Наші 20-ті». У Варшаві під час тогорічного книжкового ярмарку Ярина Цимбал представляла нові переклади польською українських книжок, зокрема «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Олександра Іванюк поговорила з літературознавицею про цей роман, а також розпитала, чому період 20-х років минулого століття вважається винятковим у розвитку української літератури, чи багато залишилось «білих плям» у його дослідженні та чому Ярина Цимбал є критикинею терміна «Розстріляне відродження», запровадженого поляком Єжи Ґедройцем.
Автор коміксу «Коротка історія українського фемінізму» Микола Ябченко: «Зараз дуже важливо, щоб більше людей називали себе феміністками й профеміністами»
У 2024 році в Польщі вийшов переклад українського коміксу «Коротка історія українського фемінізму» авторства Миколи Ябченка з ілюстраціями Юлії Вус й Івана Кипібіди. Книга в Україні спричинила гострі дискусії – чи повинен чоловік писати книжку про фемінізм? Олександра Іванюк поспілкувалась з автором й розпитала про те, чому той взявся за книжку, і як вона була сприйнята.
Рецензія на серіал «1670». Про історію, сучасність і розвінчування міфу шляхетської Польщі
Від середини грудня 2023 року на платформі Netflix можна оглянути польський сатиричний серіал під назвою «1670». Хоча події картини відбуваються у Польщі XVII століття, мова героїв, а також проблеми, з якими вони стикаються, викликають чіткі асоціації з сучасністю. Про що ж насправді серіал, що спільного має з реальною історією Польщі та чому важко буде створити аналогічну телепродукцію на основі української історії – у тексті Олександра Пестрикова.
Наталія Старченко: «Прийшов час на інше минуле»
У 2024 році у видавництві Міжнародного центру культури у Кракові вийшов друком польський переклад книги української історикині Наталії Старченко «Українські світи Речі Посполитої». У книзі, яка починалась як серія популярно-наукових дописів у Facebook, Старченко пояснює ким була руська шляхта, яке місце займала в суспільстві, які мала привілеї, та ким сама себе вважала. Про книгу та про сучасні уявлення українців про власну історію з Наталією Старченко говорила Олександра Іванюк.
Анета Камінська: «Якби я не писала вірші, то мені було б набагато важче пережити цю війну»
До другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Польщі вийшов другий том поезії Анети Камінської «Кімната з видом на війну» / «Pokój z widokiem na wojnę». Видання містить у собі 380 віршів, написаних у 2023 році. Разом вони становлять хроніку російсько-української війни, де поетка ділиться своїми емоціями та переживаннями. Сама ж збірка є логічним продовженням першого тому поезії, який був виданий у першу річницю початку повномасштабної війни у 2023 році та містить вірші, що були написані у 2022 році. З авторкою – польською письменницею Анетою Камінською говорив Дмитро Димидюк.
Варто знати
Палац культури і науки у Варшаві: історія і сучасність
Німецький тижневик Der Spiegel в одному зі своїх номерів назвав варшавський Палац культури і науки «найкрутішою памʼяткою Європи та символом впевненого у собі міста», а також «подарунком Сталіна, який поляки спочатку зненавиділи, а потім полюбили». Анастасія Верховецька розповідає історію одного з найвищих та найвідоміших хмарочосів Польщі.
Ярослав Івашкевич: «Думаю про Україну, про її великий народ, про її літературу»
20 лютого 2024 року виповнилося 130 років з дня народження польського письменника Ярослава Івашкевича. Його доля тісно пов’язана з Україною – тут він народився, провів дитинство, а також навчався в університеті святого Володимира в Києві. Україна займає значне місце у творчості польського письменника – як у поезії, так і в прозі. Після переїзду до Польщі, Івашкевич неодноразово відвідував Україну, спілкувався з українськими колегами-письменниками, знав українську мову і перекладав з української. Та передусім Івашкевич був непересічною особистістю, важливим польським прозаїком, поетом, громадським діячем. Більше про нього, його творчість, цікаві факти з життя та його зв’язки з Україною – у матеріалі Євгена Яковенка.
«Ми хотіли бути вільними і завдячувати свободою собі»: історія Варшавського повстання
1 серпня 2024 року у Польщі відзначали 80-ту річницю Варшавського повстання 1944 року – найбільшої у Європі акції підпілля проти нацистських окупантів. Заплановане на три дні, повстання у польській столиці тривало два місяці. Воно стало не тільки проявом героїзму, але також однією з найбільших трагедій – внаслідок боїв та авіабомбардувань загинуло близько 18 тисяч повстанців та 180 тисяч цивільних мешканців Варшави, а понад половина міста була зрівняна з землею. Попри дискусії про сенс збройного виступу, сьогодні у памʼяті поляків Варшавське повстання стало символом мужності та непохитної боротьби за свободу. Більше про історію Варшавського повстання – у тексті Анастасії Верховецької.
«Перший польський письменник, який спромігся сказати полякам правду про них» – 120 років тому народився Вітольд Ґомбрович
4 серпня 2024 року минуло 120 років з дня народження польського письменника Вітольда Ґомбровича. Він став відомим завдяки своїм незвичним, гротескним творам, у яких висміює стереотипи польської традиційної свідомості. «Анти-Міцкевичем і анти-Словацьким, першим польським письменником, який спромігся сказати полякам правду про них» називає Вітольда Ґомбровича його перекладач на українську, письменник Андрій Бондар.
2024 рік рішенням польського Сенату ухвалено роком Ґомбровича.
Більше про цього неперісічного польського письменника – у тексті Євгена Яковенка.
«Тріумф волі та єдності»: 510-та річниця битви під Оршею
8 вересня 2024 року у Польщі, Україні та Литві відзначали 510-ту річницю битви під Оршею. У цей день в 1514 році обʼєднане литовсько-русько-польське військо очолюване князем Костянтином Острозьким перемогло Велике князівство Московське і на певний час призупинило московську експансію на захід. Битва під Оршею стала прикладом успішної співпраці народів, які попри релігійні, політичні та етнічні відмінності змогли обʼєднатись перед загрозою.
Розповідаємо більше про історію і значення битви.
Подорож варшавськими місцями пам’яті
Про трагічні сторінки історії польської столиці можна дізнатися відвідуючи численні місця пам’яті, розміщені у Варшаві. На віртуальну екскурсію запрошує Євген Яковенко.
«Україна була його раєм»: життя і творчість польського художника Юзефа Хелмонського
До 26 січня у Національному музеї у Варшаві триває виставка робіт Юзефа Хелмонського – одного з найбільш знаних польських художників XIX – початку XX століття. Хелмонський творив у час, коли вже доводилось конкурувати з фотографією. І художнику це вдавалось – його пейзажі і до сьогодні вражають реалістичністю та увагою до деталей, а досконала памʼять допомогла змальовувати українські степи та польських селян навіть у студії в Парижі. Анастасія Верховецька розповідає більше про життя і творчість Юзефа Хелмонського, та яке місце в цьому займала Україна.
Сімона Коссак: «Я так добре знаю мову тварин, що мене треба було б спалити на вогнищі як відьму»
«Легше сказати, кого в її будинку не було: вовка, зубра, видри і бобра», – згадувала вже після смерті Сімони Коссак її племінниця Йоанна. Сімона Коссак – польська дослідниця, професорка лісових наук, популяризаторка науки, але також дівчина, яка опинилась в тіні своїх талановитих предків – художників й письменників – та не виправдала очікування родини. Родовий маєток Коссаків у Кракові Сімона змінила на будинок лісника у Біловезькій пущі без електрики та проточної води, де прожила 35 років в оточенні дикої природи та того, що любила найбільше у житті – тварин. Про життя та діяльність Сімони Коссак – у тексті Анастасії Верховецької.
Станьчик: хто зображений на картині Яна Матейка, яка потрапила на обкладинку альбому Леді Гаги
Нещодавно американська співачка Леді Гага випустила новий музичний альбом «Harlequin». Подія викликала цікавість не тільки у музичних фанів, але також у поціновувачів польського мистецтва та загалом у польських медіа – на одній з обкладинок до платівки зображена репродукція картини польського художника XIX століття Яна Матейка «Станьчик».
Використовуємо цю нагоду, щоб розповісти про картину Яна Матейка, її героя та значення образу блазня Станьчика у культурі Польщі.
Котокафе у Варшаві: що це таке та чи можна звідти взяти додому кота?
Багато людей не можуть дозволити собі завести домашню тварину. Декому не дозволяють власники орендованого житла, хтось замало часу проводить вдома, а інші просто не впевнені, чи зможуть повноцінно опікуватися домашнім улюбленцем. І тоді у пригоді можуть стати котокав’ярні. У Варшаві є три котокафе. Тетяна Шарапова відвідала кожне з них та розповідає що це за місця, які правила відвідування та чи можна звідти адоптувати кота.
15 років «Українському дому» у Варшаві
У 2024 році видавець порталу «Наш вибір» – фонд «Український дім» відзначав 15 років своєї діяльності. Фонд «Український дім» (до 2023 року Фонд «Наш вибір») активно діє у Варшаві, відіграючи важливу роль у сприянні польсько-українському діалогу та підтримці української громади в Польщі. Заснований мігрантами з України і їхніми друзями поляками, фонд з 2009 року став важливим центром допомоги та суспільного життя для українців у Польщі.
Одним з головних напрямків діяльності Фонду є Центр підтримки, який діє за адресою вул. Андреса, 29 / Andersa 29 і надає широкий спектр послуг та консультацій. Тут працюють: інформаційна лінія, консультаційний пункт, відділ родинних асистентів, відділ професійної активізації та відділ житлових питань. За адресою вул. Заменгофа, 1 / Zamenhofa 1 у Варшаві знаходиться Центр зустрічей Українського дому, там діє галерея «Дім» та регулярно відбуваються інтеграційні та авторські вечори, презентації, концерти, конференції, дискусії, майстер-класи тощо.
З нагоди 15-річчя діяльності «Український дім» вручив 16 стипендій талановитим дітям з України. Вибір стипендіатів відбувався за допомогою конкурсу. Про переможців конкурсу в трьох категоріях – «Наука», «Спорт» і «Мистецтво» – розповідає Тетяна Шарапова.
In Memoriam
2024 рік приніс також багато горя.
4 квітня 2024 року після важкої хвороби помер Мирон Сич – етнічний українець, віцемаршалок Вармінсько-Мазурського воєводства, двічі депутат польського Сейму, активний діяч Обʼєднання українців у Польщі, освітянин, засновник та директор Комплексу шкіл з українською мовою навчання у Гурові-Ілавецькому, чоловік та батько.
Не стало також польського громадського активіста, поета, публіциста, філософа та волонтера Артура Дески. Він помер 29 липня 2024 року після важкої хвороби. Артур Деска прожив в Україні понад 20 років, займаючись допомогою людям, що опинилися в скрутному становищі. Попри повномасштабну війну з Росією, Артур Деска залишився жити в Дрогобичі, допомагав військовим і залучав інші країни до допомоги Україні.
7 травня 2024 року у віці 88 років помер польський джазовий музикант, саксофоніст, композитор та радіоведучий Ян «Пташин» Врублевський. Він створював та розвивав джаз у Польщі, а також був першим поляком після Другої світової, який виступив на американській сцені та грав разом з Луїсом Армстронгом. Понад півстоліття щотижня Врублевський вів свою програму для Польського радіо – «Три чверті джазу».
2024 рік забрав також українську режисерку Світлану Олешко. Засновниця, директорка і режисерка харківського театру «Арабески» останні три роки жила і працювала у Польщі, де співпрацювала з Польським театром ім. А. Шифмана у Варшаві. Світлани Олешко не стало 19 грудня.
На фронті, захищаючи Україну загинули польські добровольці Томаш Сенкаля та Пшемислав Расєвіч-Кучинський. Томаш Сенкаля воював у складі Інтернаціонального легіону територіальної оборони ЗСУ та загинув під час бою у Луганській області 13 липня 2024 року. Пшемислав Расєвіч-Кучинський – поляк білоруського походження, воював у складі білоруського полку імені Кастуся Калиновського. Брав участь у битвах у Бахмуті, Харкові, Часовому Ярі. Загинув під час виконання бойового завдання 6 серпня 2024 року.
У 2024 році «Наш вибір» традиційно намагався цілісно і цікаво розповідати українцям про Польщу, а полякам про Україну. Ми прагнули допомогти першим якомога швидше адаптуватися у Польщі і полюбити країну, у якій вони зараз живуть, а другим – краще зрозуміти їхніх східніх сусідів.
Сподіваємося, нам це вдалося.
З новим 2025 роком!