У 2023 році «Наш вибір» опублікував сотні текстів. Ми слідкували за політичними змінами як у Польщі, так і в Україні, та за тим, як ці зміни впливають на польсько-українські стосунки. Ми розповідали історії українців, для яких Польща стала другим домом, та про волонтерські ініціативи, що їм допомагають. Ми опублікували не один десяток інтерв’ю із активістами, громадськими діячами, представниками української культури та бізнесу у Польщі. На нашому порталі можна знайти десятки матеріалів про те, як адаптуватися до життя у Польщі: де знайти допомогу та підтримку, як підготувати необхідні документи та як подбати про своє здоров’я, де і як відпочити, а також – як краще пізнати і зрозуміти країну, що гостинно прийняла мільйони українців: її традиції, культуру та особливості.
Ми пропонуємо ще раз переглянути найкращі (на нашу думку) тексти «Нашого вибору» за рік, що минає, і пригадати, чим запам’ятається нам 2023-й.
Як журналісти та ЗМІ висвітлюють війну в Україні
Уже другий рік Україна перебуває у центрі світових подій. Завдяки наполегливій праці як українських, так і закордонних журналістів, російська агресія й досі на головних сторінках багатьох світових ЗМІ. Війна в Україні, ймовірно, також увійде до майбутніх підручників для студентів журналістики. Як журналісти та ЗМІ висвітлюють війну в Україні – у матеріалі Пьотра Андрусечка.
Українські діти не вчаться в польських школах. Поляки прагнуть це змінити, але батьки часто не хочуть відмовлятися від навчання в Україні
Більша частина українських дітей-утікачів від війни не навчаються в польських школах. Їхня кількість постійно зменшується – зазвичай батьки обирають залишатися на дистанційному навчанні в українських школах. Причин дві: перша – польська система освіти відрізняється від української, до якої дітям важко адаптуватися, ще й якщо поєднувати з навчанням в українській школі; а друга – мовний бар’єр. Журналістка Юліана Скібіцька поговорила з українськими батьками в Польщі та освітянами – і розповідає, що відбувається.
Наш суфраж: які країни Європи дозволяють українцям голосувати на місцевих виборах
У серпні 2023 року користувачі українських соцмереж були шоковані естонським законопроєктом, який передбачав тимчасово забрати право голосу на місцевих виборах у громадян Росії та Білорусі, причому причиною шоку стала не сама заборона, а той факт, що таке право в них було. Українська політична культура поки що не передбачає виборчого права для іноземців, і багатьом громадянам України незвично або взагалі невідомо, що чимала кількість країн Європи та світу дозволяють іноземцям голосувати щонайменше на місцевих виборах. Тим часом це вже доволі давній елемент міграційної політики, особливо у Європі, який дозволяє брати участь у житті громади чи регіону всім, хто там постійно проживає.
Про те, які країни Європи дозволяють українцям голосувати на місцевих виборах – у матеріалі Павла Кравчука.
«Це рішення суперечить історичній правді та праву»: в Україні та Польщі гостро критикують рішення польського Інституту національної памʼяті про припинення розслідування операції «Вісла»
28 листопада 2023 року Комісія з переслідування злочинів проти польського народу Інституту національної памʼяті Польщі (ІНП) оприлюднила заяву про закриття слідства у справі операції «Вісла». Слідство дійшло до висновків, що масова депортація близько 140 тисяч польських громадян української національності, здійснена у 1947 році комуністичною владою Польщі, «мала превентивно-захисний, а не репресивний характер». Анастасія Верховецька розпитала українських та польських істориків та представників української меншини в Польщі, що вони думають про таке рішення Інституту.
Релігійна освіта в Польщі: виклики та можливості для українських дітей
Заняття з релігії в польських школах дедалі частіше стають предметом дискусії серед батьків у соціальних мережах. Якщо в польському сегменті суперечки викликають здебільшого контроверсійні заяви викладачів, наприклад, висловлювання позиції щодо розлучень, запліднення in vitro, права жінок на аборт, сексуальної освіти в школах чи ЛГБТ+, то в українських фейсбук-спільнотах можна спостерігати велику розгубленість щодо того, хто і чого навчає українських дітей на уроках релігії. Відповіді батьків, чиї діти відвідують ці заняття, різняться від «вчать історію релігії взагалі» до «ходять до костьолу та вчать молитви». Дар’я Лобанова дізнається, що ж насправді відбувається на заняттях, та які опції залишаються неочевидними для багатьох родин?
Польсько-український діалог: історія та сучасність
Польська підтримка (на різних напрямках) офіційного Києва, під час повномасштабної війни Росії проти України, має велике значення для української влади та суспільства. Польща показала, що є надійним та добрим союзником України. Значно простіше здобувати перемоги на східному фронті, коли маєш надійного партнера на західних кордонах країни. Щоправда, не у всіх напрямках польсько-української співпраці та діалогу є гармонія і взаєморозуміння. Історичний діалог щодо подій 1940-х років XX сторіччя викликає найбільше контроверсій та суперечок у відносинах обох держав.
Ольга Попович – про історію та сучасність польсько-українського діалогу.
Блокада, яка псує відносини і допомагає Росії
Блокада на польсько-українському кордоні є справжньою кризою, наслідки якої можуть бути набагато серйознішими, ніж суперечка щодо зерна, яка передувала сьогоднішній історії. Йдеться не лише про відчутні збитки українських підприємців. Поки Україна захищається від російської агресії, такі дії фактично є диверсією. І Польща може втратити цей величезний капітал, який вона заробила в очах українців на початку війни завдяки мільйонам поляків. Тому нова влада Польщі повинна якнайшвидше розпочати зміну курсу, основною метою якого є збільшення допомоги для України, яка перебуває в стані війни. Це в інтересах Польщі, від цього залежить її власна безпека.
Пьотр Андрусечко про блокаду на польсько-українському кордоні.
«Усе, що ми насправді маємо, – це сьогодні». Історія біженки з Харкова Олени Костюк
Олени Костюк – біженка з Харкова, яка в березні 2022 року знайшла прихисток у містечку Паб’яниці в центральній Польщі. Історія її вимушеного переїзду – і про те, як виховувати дитину з розладом аутистичного спектра в умовах війни, і про правозахисних активізм та нове кохання в чужій країні.
Матеріал здобув другу нагороду у конкурсі на кращу публікацію від Жіночої Академії Репортерок.
Порадник
Учні з України в польських школах
Скільки українських дітей навчається у польських школах? Якою є система освіти у Польщі і як записати дитину до школи? Які виклики стоять перед учнями та їхніми батьками та де знайти допомогу та інформаційну підтримку з питань шкільної освіти? Відповіді на ці питання – у нашому матеріалі.
Польща змінила правила ввезення тварин в країну. Що тепер треба зробити? Короткий розбір
З початку повномасштабної війни Польща, як і деякі інші країни, значно спростила правила в’їзду українців з домашніми тваринами. Але з 27 березня цього року ці правила знову ускладнилися. Розповідаємо, як тепер можна заїхати з улюбленцем у Польщу і як підготуватися до цієї поїздки (спойлер – готуйте гроші та час).
Освітні ярмарки, дні відкритих дверей та приймальна комісія – де можна знайти інформацію про вступ у польський університет
Освітні пропозиції від польських закладів вищої освіти надзвичайно багаті – від традиційних бакалаврату, магістратури, аспірантури, до мовних курсів та післядипломної освіти. Будь-яка з цих форм освіти доступна також й іноземцям та, зокрема, українцям. Розповідаємо про те, де саме можна знайти інформацію про вступ, навчання та студентське життя в Польщі, чому українцям варто приходити на такі події, як освітні ярмарки та дні відкритих дверей, а також чому не варто соромитися звертатися із запитаннями до приймальної комісії університету.
Де та як отримати українську середню освіту в Польщі: українські щоденні та суботні школи, вечірні заняття, навчання онлайн
Стаття 53 Конституції України говорить, що кожен має право на освіту, а повна загальна середня освіта є обовʼязковою. З початком повномасштабного російського вторгнення надання й отримання шкільної освіти стало викликом. Сотні зруйнованих та пошкоджених шкіл, налагодження навчального процесу в умовах постійних повітряних тривог і загроз обстрілів, забезпечення доступу до освіти для ВПО – це частина з викликів, з якими зустрічаються МОН, вчителі, батьки та учні в Україні. Для українців за кордоном натомість є свої проблемні питання, одне з яких – як зробити так, щоб дитина була долучена до української системи освіти, вивчала рідну мову, літературу історію та культуру? Розповідаємо, де та за яких умов можна здобути українську шкільну освіту в Польщі.
Статус UKR і 500+: як не втратити і куди звертатись для відновлення
Від грудня 2022 року українці, які знайшли притулок у Польщі, втікаючи від війни, масово стикаються з проблемою помилкового позбавлення їх статусу UKR, що дає право на медичну опіку, пільги і соціальні виплати відповідно до спецзакону про допомогу громадянам України. В останні місяці поширились випадки втрати виплат, у тому числі за програмою «Родина 500+» навіть за наявності чинного статусу. Статус: як не втратити і куди звертатись для відновлення – у нашому матеріалі.
Вища освіта в Польщі. Вступ до польського вишу
Здобуття вищої освіти у Польщі протягом останніх років набирає все більшої популярності серед українців. Чи заплановано, чи вимушено (як у випадку студентів, що опинились у Польщі, рятуючись від російської агресії), кількість українських студентів у польських вишах зростає. За останніми даними моніторингу Конференції ректорів академічних польських шкіл у Польщі навчається понад 18 тисяч студентів та 192 аспіранти. Розповідаємо більше про систему вищої освіти у Польщі та особливості вступу для українців.
Тижня роботи у Польщі недостатньо. На яких умовах українці можуть отримувати пенсію у Польщі?
У 2023 році в соцмережах та ЗМІ почала зʼявлятись інформація про те, що українцям, які проживають у Польщі, достатньо пропрацювати тиждень, сплатити один внесок до ZUS (Управління соціального страхування), щоб отримувати польську мінімальну пенсію. Наприкінці квітня ці заяви спростував і сам ZUS, і Міністерство родини та соціальної політики Польщі. Розповідаємо, на яких умовах українці у Польщі можуть отримувати пенсію.
Життя в умовах хронічного стресу. Як адаптуватися?
В контексті тривалої війни особливої актуальності набувають питання адаптації людини до нових реалій і самозбереження в умовах постійного стресу. Що ми повинні знати про хронічний стрес та його вплив на життя людини, як розподіляти ресурси і в яких випадках доречно звертатися за професійною допомогою — розповідає психолог Нікіта Карімов.
Інтерв’ю
Жіноче здоров’я і критичне мислення: інтерв’ю з Наталією Лелюх
Від 24 лютого 2022 лікарка акушерка-гінекологиня з міжнародною сертифікацією з ультразвукової діагностики Наталія Лелюх проводить ультразвукові дослідження портативним УЗД-апаратом на деокупованих територіях і в прифронтових зонах, надаючи допомогу як універсальний спеціаліст. У квітні лікарка відвідала Варшаву, де в рамах роботи Клубу українських жінок провела лекцію.
«Наш вибір» зустрівся і порозмовляв із Наталією Лелюх. Про здоров’я жінки в умовах хронічного стресу, досвід волонтерської медичної допомоги та перспективи розвитку української медицини та багато іншого – у інтерв’ю із Дар’єю Лобановою.
«Те, що зробили українці у 2022 році, було безпрецедентне». Інтерв’ю із репортером Павелом Пеньонжеком
Польський журналіст та воєнний кореспондент Павел Пеньонжек у розмові з Олександрою Іванюк розповідає про висвітлення війни в Україні, про Бахмут, про героїв своєї нової книги «Опір» і про те, як простим українцям вдалося безпрецедентно організуватися, щоб протистояти ворогу на всіх рівнях.
«Дім там – де дихаєш вільно». Інтерв’ю з Ернестом Сулеімановим і Ельмірою Сеіт-Аметовою
Ернест Сулеіманов і Ельміра Сеіт-Аметова – подружжя, що відкрило ресторан кримськотатарської кухні «Крим» навпроти російського посольства у Варшаві. Ми зустрілись із ними в «Криму» 18 травня, в 79 річницю депортації кримських татар радянською владою. Ельміра і Ернест розповідають про те, як в Криму в цей день зачиняли все і збирались разом на жалобний мітинг. Про життя в депортації, повернення до Криму, життя у Варшаві й плани на майбутнє з подружжям говорила Дар’я Лобанова.
«Нам пишуть такі слова подяки, що я не знаю, як у мене не закінчились сльози за два роки цієї роботи». Засновниця «Мартинки» Настя Подорожна розповідає, як допомагає біженкам
Українка Настя Подорожна давно живе в Польщі – навчалася в Кракові. Вела подкаст про сексуальну освіту, як журналістка працювала з багатьма українськими виданнями. Після початку повномасштабного вторгнення допомагала евакуювати з України в Польщу свою родину. Саме в цей момент Настя зрозуміла, з якою кількістю перепон стикаються жінки, які тікають від війни. Так з’явилася ідея «Мартинки» – бота в телеграмі, який цілодобово приймав запити і допомагав українським утікачкам від війни з різними питаннями. Тепер «Мартинка» розрослася і не тільки допомагає біженкам, а й консультує в питаннях сексуальної освіти. Юліана Скібіцька поговорила з Настею про те, як вона працює, з якими складнощами бореться і чого хоче від «Мартинки» в майбутньому.
«Завжди працюю на сто відсотків». Інтерв’ю з польсько-українським диригентом Ярославом Шеметом
На запит «наймолодший диригент» ґуґл видає десятки результатів з новинами про Ярослава Шемета – українця, який у свої 22 роки став наймолодшим викладачем Музичної академії імені Ігнація Падеревського в Познані, у 25 – наймолодшим головним диригентом Польщі, очоливши симфонічний оркестр Сілезької філармонії імені Генріка Миколая Гурецького в Катовіце, а у 26 обійняв посаду музичного директора Балтійської опери у Гданську. Про ейджизм у професії, музичну освіту в Харкові і Познані, секрети власного успіху та сучасних українських композиторів Ярослав Шемет розповідає в інтерв’ю для «Нашого вибору».
Марцін Ґачковський: «Мені подобається писати польською те, що хтось написав українською»
Напередодні фіналу літературної премії Центральної Європи «Ангелус», за яку змагатимуться дві українські книжки: «Доця» Тамари Горіха Зерня й «Світлий шлях: історія одного концтабору» Станіслава Асєєва – «Наш вибір» поспілкувався з перекладачем цих книжок Марціном Ґачковським. Марцін розповів про складнощі перекладу, про власний шлях до української мови й літератури, а також про те, як змінився інтерес польських видавців до його перекладів з української та яких українських книжок, на його думку, бракує в Польщі.
ВШколУ за 24 дні. Інтерв’ю з Оксаною Колесник, директоркою Варшавської української школи
Варшавська українська школа «ВШколУ» з’явилася у столиці Польщі у рекордні строки – від ідеї до «першого дзвоника» минуло 24 дні. Зараз тут українські діти здобувають освіту у двох освітніх системах: польській та українській. Як і завдяки кому це вдалося реалізувати, а також про процес створення, основні цінності, задачі й методи виховання, а також перші результати роботи педагогічного колективу розповідає Оксана Колесник, директорка Варшавської української школи.
Варто знати
«Завдяки вивченню української я покращив свою польську»: як і чому поляки вчать українську мову?
Повномасштабна російська агресія проти України 24 лютого 2022 року радикальним чином змінила життя не тільки українців, але й поляків, котрі стикнулися з великою хвилею українських біженців у своїй країні. Тема України та української мови набула неабиякої актуальності серед поляків, які почали масово вивчати мову свого східного сусіда. Розповідаємо як, де і чому поляки вивчають українську мову, з якими труднощами стикаються і як вивчення мови їх змінило.
«Україно, Україно, ось де твої сини»: могили воїнів армії УНР у Варшаві
У столиці Польщі, на православному цвинтарі на Волі, поховано близько 100 діячів та воїнів армії Української Народної Республіки, які брали участь у боротьбі за незалежність України в 1917–1921 роках та воювали проти більшовицької Росії разом з поляками, а після поразки українських визвольних змагань емігрували до Польщі. Відвідавши це кладовище, ви побачите десятки козацьких хрестів з короткою інформацією про ім’я, прізвище та роки життя померлого. Але за цими короткими написами криються унікальні історії людей. Про них ми й розповідали у цьому матеріалі.
День Гідності та Свободи: як українці у Варшаві брали участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності
21 листопада українці відзначають День Гідності та Свободи в пам’ять про події Помаранчевої революції та Революції Гідності. Протестні акції, котрі тривали в Україні в 2004 та 2013–2014 роках, підхопили також українці за кордоном, зокрема й у Польщі. Розповідаємо, як проходили акції та як дві революції вплинули на розвиток громадського життя української спільноти у Варшаві.
Стертий з лиця землі і відбудований по-новому. Історія і сучасність варшавського району Муранув
Будинки, що знаходились на території сучасного варшавського району Муранув, повністю були знищені під час Другої світової війни. Відбудували дільницю зовсім інакшою. Чому район порівнюють із міфічною птахою Фенікс, що постає з попелу? Пам’ять про які події, що відбувалися тут, намагалися приховати та як її повертають у публічний простір?
Про історію та сучасне буденне життя незвичного варшавського району Муранув – у тексті Євгена Яковенка.
Останній дар після смерті. Від надгробків королів до віртуального цвинтаря
1 листопада у Польщі відзначають День усіх святих. Цей і наступний день (2 листопада – Задушний день) – це особливий час вшанування памʼяті про померлих та відвідування їхніх могил. Вже у переддень свята на польських цвинтарях масово зʼявляються лампадки та квіти, а 1-2 листопада кладовище мерехтить тисячами вогників – символом того, що про померлих памʼятають. Що цікаво, поминальні свічки зазвичай є біля кожного поховання, як нового, так і того, якому більше кількох сотень років, а також біля могил знаних осіб або місць памʼяті.
З нагоди Дня усіх святих розповідали про те, як у Польщі ховали померлих – від середньовічних гробниць для королів до сучасних нетрадиційних форм поховання.
Перейменування і закопані дзвони. Пам’ять про українців у польських Бескидах
Польські Бескиди – це частина гірського пасма Карпат, а також простір пам’яті про українців, виселених з цих гір під час депортацій 1944-1951 років та, зокрема, в рамах операції «Вісла». Про українців, виселених звідси, свідчать назви населених пунктів, гір та річок, а археологи і досі знаходять у землі дзвони із давно зруйнованих греко-католицьких чи православних храмів. Комуністична влада Польщі намагалася витіснити згадки про ці сторінки історії на маргінес, зробивши тему депортації українців з Бескидів табуйованою для широкого загалу. Проте пам’ять про колишніх мешканців функціонувала в цьому просторі, навіть попри спроби її стерти. Більше про це – у тексті Євгена Яковенка.
Віслава Шимборська. «Перепрошую всіх, що не вмію кожним і кожною бути»
2 липня 2023 року виповнилося 100 років від дня народження виняткової польської поетеси, лауреатки нобелівської премії Віслави Шимборської. Найближче оточення згадувало її як скромну, вимогливу до себе людину, яка шанувала приватність і не зносила помпезності і дій на показ, і водночас людину із відмінним почуттям гумору. Витягнула шведського короля на перекур після вручення Нобелівки, робила колажі і любила тварин. Більше про непересічну польську поетку – за посиланням.
In memoriam
2023 рік приніс багато горя.
Не стало у 2023 році колишнього посла України в Республіці Польща, поета, перекладача Дмитра Павличка та польського репортера та журналіста, великого друга України Павла Смоленського.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в лавах ЗСУ було сформовано Інтернаціональний легіон територіальної оборони України, де воюють іноземці, зокрема поляки. Станом на 29 серпня 2023 року було відомо про сімох загиблих військових-громадян Польщі. Розповідаємо, ким були поляки, які загинули захищаючи Україну.
Згадуємо і сумуємо за нашими друзями, українцями-активними учасниками життя української громади у Польщі, які вступили до лав ЗСУ і загинули у війні за вільну Україну: Микола Мялковський, Надія Смук та Сергій Девдюк.
Замість післямови
У 2023 році Наш вибір щодня публікував новини. Ми багато говорили про польську сучасність: вибори, знакові рішенні і події у польському суспільстві, пояснювали процеси, що супроводжують зміну влади, розповідали про тендеції і, навіть, курйози. Ми поширювали інформацію про легалізацію, центри допомоги, освітні можливості, побут, давали поради, як впоратися із складними ситуаціями та як дбати про своє здоров’я. Ми вирушали у віртуальні мандрівки Польщею, зокрема, у Татри, Вроцлав, Бескиди чи Замостя. Багато наших матеріалів присвячено польським традиціям – святкуванню Різдва, Великодня, як проводили останні дні посту і що їли у Масний четвер, або ж як ворожили на Анжейки. Ми розповідали про історію Польщі, наприклад, про переможну Варшавську битву чи повстання у Варшавському гетто, та видатних поляків: Миколу Коперника, Івана Павла II (про його звязки з Україною та про суперечки у польському середовищі навколо його постаті), Маґдалену Абаканович, Кшиштофа Пендерецького, Кшиштофа Кесльовського, Кароля Шимановського.
Ми згадували про українців, на формування яких вплинула Польша – Василя Стефаника, Василя Стуса чи Оксану Забужко. Розповідали про постатей, що є однаково важливими, як для українців, так і для поляків: Юрія Новосільського чи Софію Налепінську-Бойчук. Ми розповідали про те, як знакові події в історії Польщі знаходили своє відображення у масовій культурі («Зелений кордон» Агнєшки Голланд: різні обличчя Польщі, Варшавське повстання в кіно, Операція «Гіацинт». Невтішний коментар щодо «зрілості» польського суспільства комуністичної доби). Ділилися новинами про польсько-українську співпрацю, зокрема у сфері мистецтва та культури.
Ми розповідали про волонтерську діяльність та громадські ініціативи з допомоги українцям (Складні речі простою мовою: Український дім у Варшаві випускає відео з практичними порадами про життя у Польщі, Колектив «Стус». Протести, мистецтво і допомога Україні, Історії волонтерських центрів у Варшаві, які займаються плетінням маскувальних сіток для ЗСУ, Українські волонтери у Польщі організовують збір допомоги для далекобійників, що застрягли на польсько-українському кордоні), про успіхи українців у Польщі та історії взаємодопомоги і підтримки.
Ми намагалися цілісно і цікаво розповідати українцям про Польщу, а полякам про Україну. Ми прагнули допомогти першим якомога швидше адаптуватися у Польщі і полюбити країну, у якій вони зараз живуть, а другим – краще зрозуміти їхніх східніх сусідів.
Сподіваємося, нам це вдалося.